Дорогі/улюблені/кохані френди!!!

Дуже потрібен польський фільм 2006 року режисера Яна Якуба Кольського "Жасмін"!!!

Якщо хтось має і годен поділитись - моя безмежна вдячність. просто ну дуже потрібно.

Цікава ваша думка щодо актуальної зараз теми піратства. Особливо те наскільки часто ви купуєте ліцензоване програмне забезпечення/музику/кіно. І, власне, хто такі оті пірати і кому воно взагалі вигідно.
Ясна річ, дивитись чи слухати ліцензійку приємніше і комфортніше. З іншого боку - ціна ліцензійки змушує задуматись. Чи вартий Париж меси?
А ще... що б ми робили зараз без торентів чи ослика?.. Якби в один прекрасний день всі подібні сайти закрили?
І як ви ставитесь до піару деяких музикантів, щодо "безкоштовного" заливання своїх пісень в мережу?

Ви відмічаєтесь у коментарях, а я пощу для вас 5 питань. Ви відповідаєте і постите у відповідь для мене. Це цікаво, креативно, і не дає мізкам застоюватись...

Мої відповіді на питання bapbapa_serafym

1. [Люди] Оптимісти чи песимісти?
2. [Кохатися] Ввечері чи вранці (ду-у-уже мудро :)
3. [Біжутерія] Срібло чи золото?
4. [Засинати] в абсолютній тиші чи під легеньку музику?
5. [Танцювати] Пасадобль чи Фокстрот?

1. Якщо з даних, то оптимісти. Але якщо чесно, то реалісти. Нудно, але з ними найлегше.
2. Направду, пофіг, аби з коханою людиною. Але, враховуючи, що я сові і важко прокидаюсь, то ввечері :)
3. Срібло. І без варіантів. Воно для мене найблагородніше, найвишуканіше, найелегантніше...
4. В тиші. Абсолютній. І глупій темноті. Звуки дратують, відволікають...
5. Пасадобль. Бо люблю Іспанію, і кориду :)


Запитуйте - Відповідаємо :)

Люблю читати людей, котрі цікаво пишуть. От читаєш і відчутно, що в них воно природньо, щиро, не вимучено, натягнуто... Що людина пише тому, що відчуває потребу, а не тому, що так треба або так роблять всі...

Власне, сказати я хотіла про інше. От стало мені цікаво, в чому ви можете назвати себе спецом/профі/докою (нужное подчеркнуть). Знаю багатьох, хто в певній галузі володіє специфічними, глибокими, вичерпними знаннями. Цікавить не профорієнтація (мол, от я закінчив облік і аудит і таепер я в тім шарю), а щось таке, чого ви досягнули власноруч: кіно/музика/прикладна психіатрія/ література/шахи/футбол/в'язання овечок/латинська мова/фантики від жуйок "Love is"... etc. Ну, одним словом, щось трохи більше, ніж хоббі чи вподобання...

P.S. То просто так цікаво, без жодних корисливих мотивів...

Люди тепер поділяються на 2 категорії: ті, хто в паніці скуповує всі піґулки довкола і ті, хто на весь голос кричить "а нам все ровно" і демонстративно гуляє містом.
Власне, бажаю дотримуватись золотої середини. Мию руки, одягаю маску, гамаю мід, лимон і часник, по можливості намагаюсь менше виходити на вулицю. Але доводиться працювати... незважаючи на грип, Львів живе своїм життям і комусь треба і про це розповідати.
За останні дні чула багато наганянь на журналістів і мас-медіа: "роздули паніку", "тільки про грип і говорять" і т. д. А от уявіть собі, що на якісь пару годин усі ЗМІ замовкуть. Та паніка буде значно більша. Почнуться інші закиди "від нас приховують інформацію" і т.д. Як людина знайома з інсайдом, скажу, що журналіст - така ж людина, як і решта. Він не першоджерело, а тільки посередник. Згідна, є багато чуток і пліток, "куплених" і "проданих", але багато журналістів чесно щоранку встають і йдуть на роботу, працюють, бігають, пишуть. Не чешіть усіх одним гребінцем, будьте розумні :)

Хто сказав, що коли отаке твориться за вікном, треба писати тільки про сумне і про вчорашній футбол? :)

Я от несподівано зкреативлю і напишу про хороше. Про те, як ми в п'ятницю класно потренувались на афігеннійшому пакеті "Кубка провінцій", про те як вчора весело і продуктивно вчора квестилось, про те, як я сьогодні танцювала під дощем...

А завтра до роботи, до пар, на тренування... "нікакой лічной жизні", але мені це подобається :) Краще жити на повну, аніж сидіти вдома і боятись осіннього дощу! Ти ж теж так вважаєш, правда?

P.S. О! І ще тепер я блондинка! Абсолютна і безповоротна. Як сказала одна людина, котру я дуже поважаю: "Тільки дуже розумна дівчина може дозволити собі пофарбуватись у блондинку"... Гм, спасибі...

* Гм... відчуваю себе трохи паскудно. Грали вчора в автоквест. Поки хлопці відчайдушно гасали містом та його околицями, я ганебно заснула біля компа, котрий гордо іменувався КЦ. Ну не зовсім ганебно, бо то було вже трохи за третю ночі, а о 7.30 я мусіла вставати. Але то мене не виправдовує... Щиро вітаю Strike з 8-місцем! Це було мегакрутезно!

* Дочитала дуже страшну книгу. Одну з найстрашніших, котрі коли-небудь читала. "Сліпота" Жозе Сарамаго вразила. Тут страх зовсім інший, аніж в кінгівських "страшилках" чи в психологічних триллерах Харріса. Тут мурашки по шкірі від думок... думок про те, що одного дня всі ми можемо побачити перед очима лише білий туман і більше нічого. А загалом книга - про людей, про їй втілення у найгіршій своїй іпостасі, про тваринні інстинкти і відсутність духовного. Про нас, про те, якими ми є насправді. Варто лише закрити очі і багато таких, хдавалось би потрібних речей, втрачають сенс, обезцінюються.

* А ще я почала помічати купи одруківок та помилок в книгах. Раніше менше було, чи то, може, я не зважала. Особливо Пагутяк вид-ва "Джура" - просто жах, чи то Шеклі вид-ва "Зелений пес", поменше, але теж є. Це страшно... що нашим видавництвам бракує фахових редакторів, які добре володіють українською, аби порядно вичитати...

Цікаво, а як кваліфікувати перегляд "Доктора Хауса" о третій ночі... То лікується чи випадок клінічний?...

Відіграли вчора 1-й етап синхрону ВДІ. Взяли 24 з 36... "соображали", в прямому і переносному сенсі цього слова, на трьох, ех... якби ще хоч хтось одненький з непоганою інтуїцією на відборі, мали б 28-30 як пити дати. Се ля ві...
Питання нескладні, але, принаймні у мене, не залишили відчуття втраченого часу. А деякі навіть сподобались. Але оскільки оголошено мораторій, то мовчу... :)

Отаке-от імпровізоване чудо побачила, підіймаючись на Кайзер зі сторони Личаківської...